Термінологія в карате-до

КАРАТЕ (яп. “кара” — порожня, “те” — рука) — вид бойового мистецтва без зброї.

КАРАТЕ-ДО (яп. “шлях порожньої руки”) — форма фізичного самовдосконалення.

ДО (яп. “шлях”) — гармонія світу, єдність та боротьба інь — негативного та ян — позитивного в світі.

ДЗЕН (яп. “медитація”).

ДЗЕН – ШУ (яп. “школа медитації”).

КІ-АЙ – ідеальна енергія, яка досягається при виключенні свідомості за допомогою крику.

КЕЙКОГІ – кімоно.

ТЕРМІНОЛОГІЯ, ЯКА ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПІД ЧАС ТРЕНУВАННЯ

ДЖЮНБІН-ТАЙСОО — розминка.

КЕЙКО — технічна вправа.

ТОКУЧОО — вдосконалення сили та витривалості.

ЯСУМІ — вправи на розслаблення.

ШИКІ — церемонія.

ТАЧІ-ДЗЕН — команда для переходу до церемоніальної позиції стоячи.

ШОМЕН-НІ-РЕЙ – уклін поваги засновникам КАРАТЕ-ДО, засновнику школи;

СЕНСЕЙ-НІ-РЕЙ – уклін поваги своєму вчителю;

ОТАКАЙ-НІ-РЕЙ – уклін поваги своїй праці на тренуванні.

СЕНСЕЙ — вчитель.

ГАКУСЕЙ — учень.

КОХАЙ – молодший учень.

СЕНПАЙ — старший учень.

КОМАНДИ ПІД ЧАС ТРЕНУВАННЯ

ШИКІ — команда до початку церемонії.

РЕЙ – уклін.

ХАДЖИМЕ  — початок дії.

ЯМЕ — закінчення дії.

ЯСУМИ — розслаблення.

КІХОН — команда шикування для виповнення технічних вправ.

КІХОН-КУМІТЕ — шикування для відпрацювання техніки в парі.

ОЙ — однойменний.

ГІАКУ — різнойменний.

ХІДАРІ — лівий.

МІГІ — правий.

НІХОН — подвійний.

САНБОН — потрійний.

ДЖОДАН — верхній рівень.

ЧУДАН — середній рівень.

ГЕДАН — нижній рівень.

МАЄ-НІ — вперед.

УШИРО-НІ — назад.

БОШО-НІ — на місці.

ХАЯКУ — швидко.

МЕРКУРІ — повільно.

МАВАТ (МАВАРЕ) — поворот (зміна позиції на протилежну).

ХАНТАЙ — зміна стійки на місці.